- горілий
- —————————————————————————————горі́лийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
горілий — а, е. Обпалений вогнем. •• Горі/лі поро/ди щільні порцеляноподібні гірські породи … Український тлумачний словник
горілий — [гоур’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
пригорілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пригоріти. || у знач. прикм.Злегка горілий … Український тлумачний словник
вигорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перегорілий — 1 дієприкметник від: перегоріти перегорілий 2 прикметник який закінчив горіти; який зіпсувався від горіння; який став перегаром … Орфографічний словник української мови
підгорілий — а, е. 1) Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін. || Засмажений, пригорілий (про страви). 2) Який втратив свіжість; присмажений сонцем (про рослину) … Український тлумачний словник
перегорілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до перегоріти. 2) у знач. прикм.Який закінчив, перестав горіти. 3) у знач. прикм. Який зіпсувався від надмірного нагрівання, довгого горіння. 4) у знач. прикм. Який став перегаром. || Такий, у якому чути запах… … Український тлумачний словник
вигорілий об'єм пласта — выгоревший объем пласта volume of burned out part of reservoir *gebranntes Schichtenvolumen – частина об’єму нафтонасиченого пласта, через яку пройшов фронт горіння під час реалізації процесу внутрішньопластового горіння … Гірничий енциклопедичний словник
палений — а, е. 1) тільки па/лений. Дієприкм. пас. мин. ч. до палити I. || па/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який горів (у 1 знач.); горілий. || у знач. ім. па/лене, ного, с. Те, що виділяє запах згару. 3) у знач. прикм. П … Український тлумачний словник